Янченко Галина Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янченко Галина Ігорівна
Народилася29 квітня 1988(1988-04-29) (36 років)
Житомир
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик
громадський діяч
Alma materНаУКМА
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяДемократичний альянс
Слуга народу
IMDbID 13539248
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янченко.

Галина Ігорівна Янченко (нар. 29 квітня 1988, Житомир, УРСР) — український політик, громадський діяч, народна депутатка України[1]. Експерт із економічних питань та антикорупційної політики[2]. Член Національної ради з питань антикорупційної політики (з 2019). Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у ВРУ ІХ скл[3]. Голова комісії з захисту прав інвесторів[4]. Секретар Національної інвестиційної ради при Президентові України[5]. Автор соціальної ініціативи «Прихисток»[6][7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 29 квітня 1988 року в Житомирі[8]

Освіта

[ред. | ред. код]

Під час навчання в школі виграла стипендію Програми обміну майбутніх лідерів (FLEX — Future Leaders Exchange), рік вчилася в школі в Техасі, США[9].

Має дві вищі освіти — магістр соціології (Києво-Могилянська Академія)[10] та магістр права (КНУ ім. Шевченка)[11].

2023 року закінчила навчання у Стенфорді за стипендією Fisher Family Summer Fellows on Democracy and Development Program, організованою Центром демократії та верховенства права[12].

Професійний досвід

[ред. | ред. код]

Професійну діяльність почала під час навчання в Києво-Могилянській академії, провівши маркетингове дослідження для мережі «Пузата хата»[13]. Координувала випускників програми студентських обмінів, була менеджером дослідницьких програм Pact та проєктів Ялтинської європейської стратегії. Брала участь в організації 5-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Ялті у 2008 році, форуму «Зона вільної торгівлі для України», «Літнього університету YES» для молодих політиків з України та Європи[14]. Працювала в бізнесі в сфері проведення соціологічних та маркетингових досліджень, розробки стратегічних документів і проєктів реформ.

З 2019 року — народний депутат України від партії Слуга народу[15].

Громадська і політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2008 році заснувала Київський осередок партії «Демократичний Альянс», входила до бюро партії в Києві[16]. Учасниця Революції гідності.

З 2014 по 2015 рік — депутат Київської міської ради від «ДемАльянсу» (№ 2 у списку)[17]. Член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування[18]. Займалася протидією знищенню зелених зон, забудові дитячих та спортивних майданчиків[19][20][21]. 2014 року ініціювала в Київраді низку антикорупційних змін, які стали частиною національного законодавства — наприклад, обов'язок депутатів публічно декларувати конфлікт інтересів при розгляді питань[22], оприлюднювати свої майнові декларації тощо[23].

Голова Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) з 2018 року[24].

Під час виборчої кампанії на президентських виборах 2019 року увійшла до команди Зеленського[25]. Відповідала за антикорупційну політику та реформу діджиталізації[26]. В січні 2019 року запропонувала Зеленському створити мобільний додаток з державними сервісами «Держава24» за аналогією з діджитал рішеннями в банківській сфері. Під час реалізації цієї реформи Михайлом Федоровим додаток отримав назву «Дія»[27].

На виборах до Верховної Ради 2019 року обрана від «Слуги народу» під № 5 у списку[28]. Після обрання стала заступницею голови комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді[29]. В грудні 2022 року перейшла в економічний комітет Верховної Ради[30].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з ФРН[31]. Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у Верховній раді України ІХ скликання[32]. Голова Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів[33].

З травня 2021 року — заступниця голови Наглядової ради урядової агенції UkraineInvest[34].

З січня 2022 року — Секретар Національної інвестиційної ради при Президенті України[5].

19 грудня 2022 року заявила про вихід з партії «Слуга народу» на знак протесту проти дій голови партії Олени Шуляк[35]: та увірвалась у шпиталь до пораненого українського ветерана, який критикував її корупційний законопроєкт щодо містобудування, і влаштувала розбірки[36]. Дії Шуляк викликали різку критику у середовищі військових і ветеранів[37][38].

24 лютого 2022 з командою волонтерів запустила соціальний сервіс «Прихисток» на базі сайту prykhystok.gov.ua, створеного за принципом дошки оголошень, він дає можливість переселенцям знайти безкоштовне житло[6].

Боротьба з корупцією

[ред. | ред. код]

2014 — ініціювала створення і стала засновником громадської ініціативи «Антикорупційний штаб Києва» для розслідування можливих зловживань владою київських чиновників[39]. За словами Янченко, на той час місто через корупційні оборудки втрачало 2-4 млрд грн щороку[40]. За результатами першого ж розслідування, вдалося документально встановити зловживання на кілька мільйонів гривень на державних тендерах при закупівлі харчування для дітей в садках і школах[41].

Під час каденції в Київраді протидіяла корупції у владі, викривала корупційні схеми за участі чиновників, боролася із незаконними забудовами[19][20]. Була єдиною із членів земельної комісії Київради, яка голосувала проти передачі земельної ділянки в Пущі-Водиці під побудову елітного тенісного клубу соратникам тодішнього Президента Петра Порошенка[21]. 29 серпня 2014 року провела акцію проти відключення гарячої води в Києві: облилася холодною водою біля будівлі КМДА, закликала взяти участь мера Києва Віталія Кличка, олігарха Ріната Ахметова і гендиректора «Київенерго» Олександра Фоменка[42].

2015 — з активістами «Антикорупційного штабу» запустила «Антикорупційну карту ремонтів», онлайн-карту ремонтних робіт за бюджетні кошти у Києві. На час запуску на карті було відмічено 1393 об'єкти житлової та соціальної інфраструктури[43]. Сайт показував, скільки коштів витрачається на ремонт, і допомагав встановити недобросовісних підрядників, з якими співпрацювала столична влада[44][45]. За кілька років «Антикорупційну карту ремонтів» було масштабовано на всю територію України, включно із селами[46]. З'явилася можливість побачити інформацію про замовників і підрядників, звернутися до державних органів. Дані програма отримує з системи Prozorro[47]. Скарги розглядаються практично миттєво[48]. З «Антикорупційною картою ремонтів» Янченко була представлена у програмі «Нові лідери» (категорії «Державне управління», «Соціальний захист» і «Регіональні програми»)[49].

У вересні 2017 року Янченко стала співініціатором руху «Ініціатива реальних дій», метою якого було змусити парламент скасувати депутатську недоторканість[50]. 2017 року «Антикорупційний штаб» під керівництвом Янченко випустив чат-бот «Держслужбовець Тарас» для допомоги державним службовцям в заповненні е-декларацій[51]. Адже на той час НАЗК, на думку представників Штабу, не справлялася з покладеним на неї обов'язком надання консультацій і роз'яснень щодо правильного заповнення е-декларацій чиновників[52].

2018 року «Антикорупційний штаб» запустив і презентував інтерактивний інструмент «Приховані інтереси», за допомогою якого виборці могли простежити можливі корупційні зв'язки місцевих депутатів[53]. Розслідування організації показало, що за попередній рік компанії, пов'язані з народними депутатами, отримали тендерів на 4,1 мільярда гривень. Більшість тендерів, які виграли компанії нардепів, проводились з єдиним учасником, тобто навіть без видимості конкуренції[54].

8 червня 2018 року Янченко обрали головою Ради громадського контролю НАБУ[24].

Верховна Рада

[ред. | ред. код]

Після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах 21 липня 2019 стала народним депутатом у ВРУ ІХ скликання[55]. У ВРУ не було зареєстровано жодного неособистого голосування Янченко[56].

29 серпня 2019 року обрана заступницею голови фракції «Слуга народу» у парламенті[32].

Законодавчі ініціативи

[ред. | ред. код]

Автор десятків законодавчих ініціатив. У 22 законопроєктах є першим автором. 7 з них — стали законами.

За ініціативи Янченко перший законопроєкт з ухвалених Верховною Радою ІХ скликання стосувався змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності[57]. Щоб норма запрацювала, також підготувала законопроєкт № 2237 — зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, якими запроваджено спрощену процедуру розслідування та притягнення депутатів до відповідальності[58]. Закон було ухвалено і підписано Президентом у грудні 2019 року[59].

Брифінг в кулуарах Верховної Ради

Також прийнято такі законопроєкти Янченко:

  • Пропозиції президента щодо внесення змін до закону «Про запобігання корупції», що регулює створення Єдиного порталу повідомлення[60].
  • Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству[61].
  • Проєкт Закону про внесення змін до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, що регулює соціальний захист працівників лабораторій у державних лікарнях[62].
  • Проєкт Закону про внесення змін до Закону про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів[63]. За ініціативи Янченко Парламент вніс зміни до профільного закону, було скасовано монополію Нацагентства на прийняття рішень про продаж активів та заборонено продавати активи приватних компаній та осіб до вироку суду[64].

Ціла низка законопроєктів за авторства Янченко готується до другого читання або ж опрацьовується в профільних комітетах — економічному, антикорупційному, правоохоронному, аграрному тощо.

Законопроєкт № 7508 для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України"[65]. Він має допомогти вирішити деякі проблеми в запровадженні проєктів ДПП: спростить процедури, закріпить фінансові гарантії інвесторів в законодавстві, що дозволить не тільки відновити зруйновану війною інфраструктуру у короткі терміни, але й надати поштовх економіці України[66].

Парламентська спецкомісія з захисту прав інвесторів

[ред. | ред. код]
З 2020-го очолює парламентську ТСК з захисту інвесторів

Ініціювала постанову про створення Тимчасової комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів, створену у червні 2020 року. До цього колегіального експертного органу парламенту увійшло 13 депутатів, Янченко очолила ТСК[67]. Метою спецкомісії є створення сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виділено два пріоритетних напрямки роботи: розробка і реформування українського законодавства щодо інвестицій та розгляд скарг бізнесу[68].

Розглянуті в межах роботи ТСК звернення лягли в основу законодавчих змін: парламент ухвалив 6 законів, напрацьованих Спецкомісією[69]. Під час повномасштабної війни Спецкомісія продовжила працювати і вирішувати проблемні питання бізнесу, який створює робочі місця в Україні[69].

Національна інвестиційна рада при Президенті України

[ред. | ред. код]
З 2021-го — у складі Національної інвестиційної ради при Президенті України

Указом Президента України від 11 січня 2022 року введена до складу і призначена секретарем Національної інвестиційної ради[5].

Попри війну, у 2022 Рада підготувала концепцію Великої агропереробки та шість публічних інвестиційних проєктів, домовившись з великими міжнародними страховими компаніями щодо кредитування бізнесу і страхування військових ризиків при запуску нових проєктів[70].

Шість інвестпроєктів, напрацьованих Національною інвестиційною радою, Янченко представила під час онлайн-форуму Rebuilding Ukraine with the Private Sector. Інвестрада запропонувала по-новому подивитись на аграрну галузь та рухатись від сировинного експорту до глибокої переробки та створення продукту з високою доданою вартістю, що разом з тим забезпечує створення в Україні нових високооплачуваних робочих місць[71].

Як секретар Національної інвестиційної ради у 2022 і 2023 роках провела серію зустрічей і круглих столів з представниками бізнесу в різних регіонах України[72][73][74] та за кордоном, зокрема, у Польщі, Туреччині, Німеччині, США тощо. На них обговорювалися проблеми, з якими стикнувся бізнес під час повномасштабної війни, і шляхи їхнього вирішення[75][76].

Національна інвестиційна рада за участі іноземних та українських експертів, науковців і представників бізнесу розробила реформу державно-приватного партнерства (ДПП), яка втілена у поданому Галиною Янченко законопроєкті № 7508. Головна мета реформи — спростити існуючі процедури в рамках ДПП, щоб долучити бізнес до відновлення країни[77].

Інструмент ДПП включили до Плану модернізації України, який презентували у швейцарському Лугано під час щорічної конференції щодо реформ в Україні у липні 2022 року[78].

У липні 2022 презентувала реформу ДПП в Туреччині[79], що має досвід у цьому напрямку[80].

У липні 2022 року секретар Національної інвестиційної ради взяла участь у конференції з відновлення України — Ukrainian Recovery Conference[81].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Діти: дочка Афіна (нар. 2012), син Аскольд (нар. 2016).

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]
  • 13 грудня 2021 — почесна відзнака І ступеня Національної асоціації адвокатів України.
  • У грудні 2021 — премія Київської школи державного управління ім. Нижного як переможець у номінації «Найкраща бізнес-ініціатива в державній сфері»[83].
  • 2021 — відзнака International Chamber of Commerce.
  • 2022 — відзнака International trade council за лідерство у розвитку економічної дипломатії.
  • 2023 — нагорода Міністра внутрішніх справ України.
  • 2021 — № 38 серед «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус»[84]
  • 2021 — № 6 серед 100 успішних жінок України за версією журналу НВ[85]

Примітки

[ред. | ред. код]
Галина Янченко
у соціальних мережах
Галина Янченко на сайті Facebook
Галина Янченко на сайті Telegram
  1. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. web.archive.org. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  2. ↑ Галина Янченко, останні новини - РБК-Україна. www.rbc.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  3. ↑ Янченко Галина - досьє, кар'єра, біографія, сім'я. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  4. ↑ Рада створила ТСК з питань захисту прав інвесторів. Економічна правда (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  5. ↑ а б в УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №8/2022 Про зміни у складі Національної інвестиційної ради.
  6. ↑ а б Прихисти своїх. Як волонтерська ініціатива рятує життя. Українська правда _Життя. Процитовано 24 квітня 2023.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. "Прихисток" заради життя: як українці рятують одне одного (Галина Янченко). Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 24 квітня 2023.
  8. ↑ Янченко Галина Ігорівна. LB.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  9. ↑ Янченко Галина. LIGA. Процитовано 24 квітня 2023.
  10. ↑ Галина Янченко. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  11. ↑ Галина Янченко депутат: біографія, фото, чоловік, батьки. ВЕСТИ (укр.). 22 лютого 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  12. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2 жовтня 2023.
  13. ↑ Галина Янченко: досьє і біографія експерта Зеленського по боротьбі з корупцією. znaj.ua (укр.). 23 травня 2019. Процитовано 24 квітня 2023.
  14. ↑ Галина Янченко - биография, образование, семья, карьера, компромат. MY.UA (рос.). Процитовано 24 квітня 2023.
  15. ↑ Галина Янченко — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 31 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2023.
  16. ↑ Галина Янченко. Досьє на депутата. nv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  17. ↑ Депутати Київради. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  18. ↑ Галина Янченко: помічники депутатів говорили, що мене за спиною називають “зубастая дєвочка” | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  19. ↑ а б РОЗДАЧА. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  20. ↑ а б ТОП-10 обіцянок влади по київським землям. Слово і Діло (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  21. ↑ а б Савчук, Максим (14 липня 2016). Родинна гра Кононенків (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  22. ↑ ДЕПУТАТІВ КИЇВРАДИ ЗОБОВ’ЯЗАЛИ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО "КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ".
  23. ↑ 23 депутати Київради не показали свої декларації. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  24. ↑ а б Нова РГК НАБУ обрала керівництво і визначилася з делегатами до комісій. rgk-nabu.org. Процитовано 24 квітня 2023.
  25. ↑ Москвичова, Анастасія (19 квітня 2019). Двадцятка Зеленського: що відомо про команду кандидата. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  26. ↑ 20 людей Зеленського. Що відомо про команду, яку він готовий привести у владу. nv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  27. ↑ Володимир Зеленський: Додаток «Дія» – це перший крок на шляху до побудови держави-сервісу.
  28. ↑ Янченко Галина Ігорівна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  29. ↑ Головним завданням було розблокування роботи антикорупційних органів. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  30. ↑ Рада змінила голів трьох парламентських комітетів: кого призначили. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  31. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  32. ↑ а б Депутати. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  33. ↑ Верховна Рада створила Спецкомісію для захисту інвесторів. Над чим працюватиме ТСК?. LB.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  34. ↑ Наглядова рада – UkraineInvest (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  35. ↑ «Слуга» Янченко написала заяву про вихід з партії через вчинок голови політсили Шуляк. Про що йдеться?. hromadske.ua (укр.). 19 грудня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  36. ↑ Депутатка зі «Слуги народу» залишає партію через візит Шуляк до пораненого військового. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 24 квітня 2023.
  37. ↑ Військовий назвав “вибачення” Шуляк знущанням і вимагає ветувати її скандальний закон. Українська правда (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  38. ↑ ВІЙСЬКОВИЙ ВИМАГАЄ ЗНЯТИ "СЛУГУ" ШУЛЯК ІЗ ПОСАД ЗА ГАНЕБНУ ПОВЕДІНКУ З ВАЖКОПОРАНЕНИМ БІЙЦЕМ ЗСУ.
  39. ↑ Опозиційні депутати міськради запустили Антикорупційний штаб Києва. espreso.tv (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  40. ↑ ДемАльянс - місто Київ - Новини - Опозиційні депутати міськради запустили Антикорупційний штаб Києва. dem-alliance.org. Процитовано 25 квітня 2023.
  41. ↑ Як заробляють на дитячих харчах. Розслідування депутатів Київради від ДемАльянсу. texty.org.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  42. ↑ Фотоновини, фото останніх новин, купити скачати фото - Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  43. ↑ У Києві створили он-лайн карту з ремонтами будинків, лікарень і шкіл. Українська правда - Київ. Процитовано 25 квітня 2023.
  44. ↑ osvitaua.com | ОПРИЛЮДНЕНО АНТИКОРУПЦІЙНУ КАРТУ РЕМОНТІВ КИЄВА (ІНТЕРАКТИВНА КАРТА) (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
  45. ↑ Ремонтные компании, которые получили больше всего подряды из городского бюджета, фигурируют в уголовных процессах - «Антикоррупционный штаб». Uacrisis.org (ru-RU) . 18 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2023.
  46. ↑ Завдяки інтерактивній мапі львів’яни можуть перевірити якість виконання ремонтних робіт у місті. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  47. ↑ Українці створили "Антикорупційну карту ремонтів". 24 Канал (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  48. ↑ Карта ремонтів - знайди свій будинок!. Карта ремонтів (англ.). Процитовано 25 квітня 2023.
  49. ↑ Янченко Галина - новий лідер| Нові лідери. novilidery.com (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  50. ↑ Ініціатива реальних дій та Велика політична реформа. Центр Політико-Правових Досліджень (ua-UK) . Процитовано 25 квітня 2023.
  51. ↑ PTV UA. У Полтаві презентували помічника для е-декларантів. archive.ptv.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  52. ↑ В Україні з’явився посібник з перевірки е-декларацій чиновників. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  53. ↑ У Полтаві розповіли про «приховані інтереси» міських депутатів. 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  54. ↑ Компанії нардепів виграли тендерів на 4 мільярди — дослідження. Економічна правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  55. ↑ Вибори до Верховної Ради України 2019. Результати підрахунку голосів. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  56. ↑ Янченко зобов'язалась, відповідно до меморандуму партії, голосувати особисто та не використовувати картку для голосування колег. Слово і Діло (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  57. ↑ Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» (відео). www.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  58. ↑ Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України".
  59. ↑ Зеленський підписав закон “слуг народу” про недоторканність нардепів. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  60. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  61. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  62. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  63. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  64. ↑ Верховна Рада ухвалила законопроект Галини Янченко про реформу АРМА. www.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  65. ↑ Кабінет Міністрів України - Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об’єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 25 квітня 2023.
  66. ↑ Народні депутати пропонують удосконалити механізм державно-приватного партнерства. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  67. ↑ У Раді займуться захистом інвесторів — створили спецкомісію. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  68. ↑ Верховна Рада створила Спецкомісію для захисту інвесторів. Над чим працюватиме ТСК?. LB.ua. Процитовано 26 квітня 2023.
  69. ↑ а б У ТСК з питань інвесторів підбили підсумки 2022 року та вручили подяки за захист прав бізнесу. www.rada.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2023.
  70. ↑ Галина Янченко: DFC готова страхувати воєнні ризики та кредитувати український бізнес на $1 млрд. agropolit.com (укр.). 21 листопада 2022. Процитовано 26 квітня 2023.
  71. ↑ User, Super. Галина Янченко презентувала інвестпроекти з агропереробки, розроблені Національною інвестиційною радою. www.nicouncil.org.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  72. ↑ Як живе бізнес сьогодні. Галина Янченко в Полтаві про регіональні проблеми й конкуренцію. ЗМІСТ (укр.). 14 лютого 2023. Процитовано 26 квітня 2023.
  73. ↑ Зустрічі з бізнесом в Одесі.
  74. ↑ IgnBor (26 липня 2022). Козицький озвучив представникам Національної інвестиційної ради проблеми, з якими стикається релокований бізнес. Leopolis.news (англ.). Процитовано 26 квітня 2023.
  75. ↑ Асоціація українського бізнесу в Польщі | Релокація, інвестиції, діалог: у Варшаві відбулись бізнес-сніданки «Досвід роботи українського бізнесу в Польщі» та «Досвід роботи польських інвесторів в Україні» від PAIH (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2023.
  76. ↑ "Україна зараз — це відомий у всьому світі бренд, інвестиції в який допоможуть повернути мир у всьому світі", — Янченко | Новини | Українське радіо. nrcu.gov.ua (ua) . Процитовано 26 квітня 2023.
  77. ↑ User, Super. Галина Янченко: Національна інвестрада розробила реформу ДПП та закликає бізнес долучитись до відбудови країни. www.nicouncil.org.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  78. ↑ Реформа ДПП або як долучити бізнес до модернізації країни. Українська правда - Блоги. Процитовано 26 квітня 2023.
  79. ↑ User, Super. Національна інвестиційна рада презентувала реформу ДПП у Туреччині та запросила турецький бізнес до відбудови України. www.nicouncil.org.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  80. ↑ Як побудувати сучасні лікарні не витрачаючи бюджетних коштів – досвід Туреччини. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  81. ↑ User, Super. Україна підписала заявку на вступ до OECP. www.nicouncil.org.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  82. ↑ Ось і все. Наша сім'я з Victor Andrusiv припинила своє існування.
  83. ↑ Погорілко, Марина (13 грудня 2021). У Києві пройшло вручення премії Державник року 2021: названо переможців у різних категоріях. Фоторепортаж. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  84. ↑ #38 Галина Янченко в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» 2021». ФОКУС (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  85. ↑ Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України. nv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янченко_Галина_Ігорівна&oldid=42500630